Відвідати всі заходи в Олександрії

Відвідати всі заходи в Олександрії

Маленьке місто з великим серцем

Довгий вікенд в Україні, що зазвичай збігається з вихідними у Великобританії, був чудовим приводом, щоб відвідати дві гри у центральних регіонах цієї величезної країни. Спершу ми вирушили до Олександрії на матч Прем’єр-ліги між командою міста та Десною Чернігів, а потім поїхали до Запоріжжя – столиці козацтва, на аматорський матч між Мотор Січ та командою Яруд. Це вперше, коли ми відвідували дві гри за одні вихідні, і це було випробуванням нашої рішучості. Тим не менше, в суботу вранці ми вирушили на пошуки нових пригод.

Божевілля в поїзді

Наша п’ятигодинна поїздка потягом з Києва почалася рано вранці, але настрій був бадьорим. Вартість квитка в 5 доларів дала змогу нечисленним пасажирам налягти на напої, і протягом кількох перших годин у нас у вагоні закінчилося пиво. Однією з переваг подорожей потягом є тривалі зупинки на станціях. Нам пощастило зупинитися на деякий час у Смілі, і це дозволило мені запастися пивом до кінця поїздки. Це як повернення в минуле, коли подорожуючи нічними поїздами, на зупинках зустрічаєш місцевих торговців, що пропонують різноманітну їжу та напої голодним пасажирам.

Плацкартний вагон поїзда, який ми обрали, був досить унікальним і, безумовно, коштував кожного витраченого долара. Ноги звисали з полиць, а раптовий запах сечі приводив до тями навіть самих сп’янілих пасажирів. Поїздка проходила доволі швидко через нескінченні соняшникові та кукурудзяні поля, перемішані з радянською технікою. Через те, що ми прямували на південь, температура в цей серпневий день піднімалася дедалі вище, і ми були раді що вдягли шорти. Перш ніж зрозуміли, ми приїхали до Олександрії, розташованої в центральній Кіровоградській області.

Ласкаво просимо до раю

Олександрія – невелике містечко, яке нещодавно почало відроджуватися завдяки аграрному буму в Україні. Дві місцеві футбольні команди об’єдналися п’ять років тому в новий клуб, який останні кілька років провів у Прем’єр-лізі України. Клуб все ще пам’ятає злиття і компанія, якій належала друга команда є їх основним спонсором – що зрозуміло, оскільки це велика сільськогосподарська фірма. З наближенням жеребкування Ліги Європи інтрига зросла, тому що вони можуть опинитися в групі з командою Великобританії. Коли ми приїхали, місто виглядало спустошеним. Наше маленьке жовте таксі Лада провезло нас через все місто без жодної зупинки. Тим не менше, Biker Pub Hotel був чудовою знахідкою – з одним з найкращих власників, яких ми зустрічали в країні. Готель дуже сучасний, мав чудову розслаблюючу атмосферу, і був розташований прямо біля стадіону.

Ми швидко перевдягнулися у вишиванки (традиційний український одяг, який зазвичай носять у національні свята) та вирушили до стадіону. Це було дивне маленьке місце, що вміщувало близько 7000 осіб, розташоване на території більш масивного спортивного комплексу. Ми швидко купили квитки і попрямували до зони харчування, де зустріли наших перших місцевих вболівальників, які насолоджувалися своїми обідами. Ми купили пару бокалів пива і бутерброди і поспілкувалися з Алексом, який люб’язно пригостив нас раками. Він розповів, що їхні матчі Ліги Європи відбудуться у Львові, це близько 6 годин на захід від Олександрії. УЄФА не дозволить їм проводити ігри вдома – через те, що місто невелике. Нажаль, через це багато прихильників Олександрії не зможуть подивитися домашні матчі. Я відчув позитивну та теплу атмосферу навколо клубу і з радістю придбав шарф, щоб підтримати домашню команду.

Гра

Почалася гра, на стадіоні зібрався достойний натовп. Ми припускаємо, що приблизно 5% всього населення міста відвідало гру. Стадіон мав гарний вигляд; дві довгі трибуни по обом сторонам поля глибиною в десять рядів. За воротами стояли менші трибуни. У одному з кутів росло кілька сосон, які надавали полю неповторну чарівність. Прихильники розташувалися по всьому периметру стадіону, і всі трибуни були заповнені. Я був радий побачити у нашій частині стадіону фуд-корт. Через те, що ми були на грі Прем’єр-ліги, нам довелося отримати дозвіл на те, щоб повісити наш прапор на стадіоні, і це привернуло увагу вболівальників. В якийсь момент, мені навіть довелося показати його в камеру, щоб хтось важливий по той бік міг прийняти остаточне рішення. Я думаю, що вони були розгублені, оскільки прапор не належав ні домашньому клубу, ні клубу гостей.

Футбол єднає

Що ж, ви можете уявити собі англійський прапор, який майорить посеред України. Декілька місцевих ультрас, які з гордістю представилися хуліганами, підійшли познайомитися з нами. Однак більшість часу я спілкувався з Владом та Василем (докладніше про них пізніше). Наприкінці матчу ми також познайомилися з чоловіком, який довго говорив зі мною про британський снукер. Мені завжди подобається, коли вболівальники підходять поспілкуватися, як тільки вони дізнаються про наш проект. Увесь галас лунав від великої групи з іншого боку поля. Але у другому таймі один чоловік поруч з нами дуже голосно сварився на курця, який намагався заспокоїти нерви сигаретою.

Влад і Василь сиділи біля нас на головній трибуні, і наш  прапор з логотипом Sheffield United їх заінтригував. Перед грою ми трохи поговорили про футбол, але вони були дуже люб’язні та в перерві матчу запросили мене випити. На жаль, в наші дні на грі не завжди можно придбати алкоголь, тому ми випили безалкогольного пива, та я скористався можливістю пояснити проект. Ми довго говорили про брак коштів в українському футболі, а я розповів, як багато позитивних речей я побачив у своїх подорожах. Ми познайомилися з кількома людьми, включаючи фотографа клубу, який запросив нас на прес-конференцію після матчу в головній будівлі комплексу.

Це був нереальний досвід, коли нас після матчу з блискавичною швидкістю провели через поле. Нам дозволили ненадовго зупинитися лише щоб швидко зфотографуватися з українською зіркою команди U20, яка нещодавно здобула величезну перемогу. Мені відомо про успіх команди та про те, що ряд ключових гравців отримали змогу попасти до західноєвропейських ліг. Тому приємно було зустріти гравця, який залишився вдома. Коли ми йшли до прес-офісу,  також приємно було бачити кілька молодих вболівальників, які, з небаченим до того натхненням, чекали на своїх героїв.

Дорогу для преси

Пройшовши повз охоронців, ми зайшли всередину, чесно кажучі – ми не дуже розуміли, що робити далі. Тим не менше, ми знайшли прес-залу, де зібралося кілька журналістів, що вже чекали на тренерів. Почалася приємна розмова про плюси і мінуси майбутнього українського футболу. Сумно було відзначити негативний настрій деяких місцевих журналістів. Здається, що за загальною думкою, в довгостроковій перспективі головною є фінансова проблема. Впевненість в цьому залишається твердою, незважаючи на те, що в країні існує багато невивчених можливостей для розвитку клубів.

Першим на прес-конференції виступив тренер переможців – Десна Чернігів. Представники преси затихли, коли він зайшов та висловив своє задоволення результатом гри. Приємно було бачити, як він посміхається, тому що він не виглядав веселим чоловіком. Зненацька мене запросили поставити йому власні запитання англійською мовою. Не плануючти заздалегідь, я запитав його про можливі пригоди в Європі в майбутньому. Наступним зайшов менеджер домашньої команди – вибачився перед усіма за незадовільну гру та швидко залишив приміщення. Він не залишив нам часу на питання щодо майбутнього жеребкування в Лізі Європи, яке мене цікавило. У будь-якому разі, це був незабутній досвід! Ми на крилах залишили комплекс та вирушили в місто за вечірніми розвагами.

Ми спромоглися знайти пару ресторанів у місті, ціни в яких були неймовірно низькими. Ці ресторани надавали змогу спостерігати за святкуванням Дня Незалежності на міській площі – на жаль, не так багато місцевих жителів прийшли на концерт. Ми прийняли запршення від власника нашого готелю випити по бокалу, добре виспалися вночі, а вже наступного ранку повернулися на вокзал. На прогулянці місцевим ринком, ми купили кілька снеків для наступної подорожі до Запоріжжя. Цього разу ми зробили кращий вибір транспорту – потяг Інтерсіті. Представлені в Україні напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012, вони дійсно варті додаткових кількох фунтів за свої зручні місця та чистоту.

Залишити коментар