Передісторія проекту

Ми сиділи в безлюдному ресторані на околиці Рівного, і розмова зайшла про наші наступні пригоди. У 2019 році ми вже мали одну пам’ятну подорож, коли без жодних проблем проїхали автівкою через всю Європу. Моя дівчина сказала, що хотіла б дізнатися більше про Україну і побачити ті її частини, в яких ще не була. Я, з іншого боку, готовий їхати куди завгодно, якщо там можна подивитися гру в футбол. Саме тому ми і були в Рівному – відвідували місцеву гру, а також історичний центр Рівного та замки сусіднього району.

Мені завжди подобалося читати книжки про епічні футбольні пригоди під час подорожей світом, а також більш швидкі мандрівки Великобританією – на думку приходять, в першу чергу, так звані «92». Враховуючи величезні відстані в Україні, здавалося майже неможливим відвідати кожне професійне поле за рік, при цьому ще й маючи постійну роботу в Києві. Проте, відвідати кожну область України протягом першої половини сезону виглядало більш досяжним, але все ще важким завданням. Отже, ми зійшлися на 24 областях за 17 тижнів з кінця липня до середини грудня.

Необхідно було встановити декілька правил з урахуванням обставин, які існують в Україні на цей час. По-перше і, мабуть, найголовніше, ми не зможемо поїхати на гру в Луганській області через військові дії в регіоні, які змусили всі команди або закритися, або переїхати в інше місце. Тим не менше, ми відвідаємо гру луганської команди «Зоря» вдома, у Запоріжжі – місті, яке приймає команду протягом останніх кількох років. По-друге, ми вирішили відвідувати тільки стадіони, на яких ми не були раніше, щоб ми могли відзначити більше спільнот по всій країні.

Про мене

На свою першу гру в Бірмігемі я потрапив у 1986 року і з того часу був на гачку. Проте, тільки в 90х роках, коли я був вже підлітком, я зрозімів, що мене захоплюють подорожі. Мені пощастило  мати друзів, з якими ми у потягах та автівках мандрували країною, підтримууючи футбольний клуб Тамворза (Tamworth FC).

Саме в цей час деякі з нас почали їздити на випадкові ігри, якщо випадали вільні вихідні, і саме звідти зародилося моє захоплення відвідувати футбольні ігри і різних місцях (в англійській мові для цього є термін «groundhopping»). Життя і любов до подорожей тримають мене закордоном більшу частину мого життя. Незважаючи на мої спроби подорослішати, футбол затягує мене назад і я вирішив, що хочу бути дійсно щасливим, і тому вирішив зануритися глибше. На щастя, я маю підтримку моєї чудової дівчини, яка з розумінням відноситься, якщо мене заносить, коли на радарі з’являється чергова команда. Я завжди буду вдячний за її підтримку.

Щодо України – це були класні 6 місяців подорожів країною і знайомств з місцевими громадами. Ми зустріли цікавих людей у незвичних місцях і хочемо дізнатися, що чекає на нас попереду.